Ще у 2022 році Португалія була майже автоматичним пунктом у будь-якому списку «де іноземцю найпростіше отримати резидентство і паспорт ЄС через нерухомість». За три наступні роки ця картина змінилася майже повністю: у жовтні 2023-го закрили маршрут «золотої візи» через купівлю житла, з січня 2025-го скасували пільговий податковий режим NHR, а у травні 2026-го одночасно набули чинності новий закон про громадянство зі збільшеним до 10 років терміном резидентства і плоска ставка податку на купівлю нерухомості 7,5% для нерезидентів. Кожна з цих реформ окремо не фатальна, але разом вони змінюють саму логіку заходу в португальську нерухомість — із «купив студію в Лісабоні → через 5 років паспорт ЄС» у значно довшу і менш передбачувану історію. Пхукет за той самий час пройшов незіставно спокійніший шлях: посилився контроль за номінальними компаніями, але базові правила володіння, оренди та оподаткування залишилися тими самими. Порівнюємо обидва ринки за однією методикою — від ціни входу до регуляторного ризику, — щоб рішення спиралося на актуальні правила 2026 року, а не на репутацію Португалії п’ятирічної давнини.
Зміст
- Два ринки після серії реформ
- Ціна входу і типовий продукт
- Форма власності для іноземця
- Дохідність і моделі управління орендою
- Податки, збори та витрати володіння
- Віза і громадянство через нерухомість
- Валютний, макро- і регуляторний ризик
- Інфраструктура, логістика і якість життя
- Пастки
- Кейс: вибір між Таїландом і Португалією
1. Два ринки після серії реформ
Португалія і Таїланд — країни зі схожою роллю нерухомості в економіці (туризм, іноземний капітал, курортні регіони), але з дуже різною динамікою правил гри за останні три роки.
- Португалія. Країна ЄС і Шенгену з населенням близько 10,5 млн людей, де ринок нерухомості десятиліттями підживлювався програмою «золотої візи» (Autorização de Residência para Investimento, ARI). З жовтня 2023 року реальний сектор житла виключено з ARI, з січня 2025-го скасовано пільговий податковий режим NHR, а у травні 2026-го майже одночасно набули чинності новий закон про громадянство і плоска ставка податку на купівлю житла для нерезидентів. Регулятор ринку нерухомості — Instituto dos Registos e do Notariado (IRN) і Autoridade Tributária e Aduaneira (податкова служба, AT) у частині податків; міграційні питання з кінця 2023 року веде AIMA замість скасованого SEF.
- Пхукет (Таїланд). Курортний острів, де нерухомість — частина індустрії туризму, а попит формується турпотоком і авіасполученням, а не програмами громадянства. Єдиний національний реєстратор титулів — Земельний департамент (Department of Lands) — не змінювався десятиліттями, а остання помітна регуляторна зміна 2025–2026 років — посилений контроль за номінальними тайськими компаніями, що обходять земельне законодавство (див. розділ 9), а не перегляд базових прав іноземного власника.
Важливо не плутати «країну» з «ринком»: Лісабон і його передмістя (Кашкайш, Оейраш) — це міська нерухомість із найвищими цінами в країні, Порту — доступніша північ, а Алгарве — курортний південь, ближчий за духом до Пхукета за моделлю оренди туристам. Якщо цікаво, як Пхукет виглядає на тлі інших міжнародних ринків, — у розборах Таїланд vs Дубай, Таїланд vs Балі і Таїланд vs Туреччина та сама методика застосована до інших пар.
2. Ціна входу і типовий продукт
Базовий продукт на двох ринках влаштований по-різному, і порівнювати треба не абстрактну ціну за квадратний метр, а те, що реально отримує інвестор за свій бюджет.
| Параметр | Таїланд (Пхукет) | Португалія |
|---|---|---|
| Типовий формат | Кондо-готель / резиденція в rental pool | Квартира в житловому будинку, часто без єдиної моделі управління орендою |
| Медіанна ціна | Студія від $235 995 (розстрочка на будівництво) | ~2 337 €/м² по країні (I кв. 2026); у Лісабоні — ~5 292 €/м² |
| Динаміка цін | Зростання по мірі будівництва (студії Layan Verde подорожчали з $224 776 до $235 995) | +17,8% рік до року в I кв. 2026 при падінні кількості угод на 10,5% |
| Готовий актив | Ресейл студії Layan Green Park — $142 602, одразу в рентал-пул | Готова квартира в Порту чи Алгарве — зіставно або вище входу на Пхукеті |
| Розстрочка від забудовника | Є у проєктів, що будуються (35% / 50% на старті) | Не типова для вторинного ринку; у новобудов — індивідуально за забудовником |
Пхукет продає готовий курортний продукт: юніт у будівлі з власною інфраструктурою, де будівництво і приймання контролює забудовник, а дохід — керуюча компанія. Португалія продає зрілий загальноєвропейський ринок житла, де курортна логіка застосовна насамперед до Алгарве й туристичних районів Лісабона та Порту, а решта ринку живе за правилами звичайного житлового фонду — з власниками-резидентами, локальними орендодавцями і без стандартизованої моделі доходу.
Окремо варто сказати про швидкість зростання цін. Португальський ринок у 2026 році зростає двозначними темпами (+17,8% рік до року за даними Національного інституту статистики, INE) при одночасному падінні кількості угод — класична ознака ринку, де пропозиція відстає від попиту, а не зростаючого попиту при стабільній пропозиції. На Пхукеті зростання ціни студій Layan Verde і Layan Green Park прив’язане до конкретних етапів будівництва конкретного проєкту, а не до загальної ринкової інфляції житла — це різні за природою процеси, і порівнювати їх напряму у відсотках некоректно.
3. Форма власності для іноземця
Тут у Португалії формально найширші права в цьому порівнянні — але саме це робить нерухомість мішенню для регуляторних реформ, про які йтиметься в розділах 5–7.
Португалія. Іноземець будь-якої національності може володіти нерухомістю на правах повної власності практично без обмежень — ні квоти, ні потреби реєструвати місцеву компанію, ні вимог до резидентства покупця. Угода реєструється через нотаріуса та IRN, а покупець отримує título de propriedade — повноцінний аналог freehold. Єдине реальне обмеження останніх років — не право власності як таке, а вищий податок на купівлю для нерезидента (розділ 5).
Таїланд. Іноземець може володіти кондомініумом на правах freehold у межах квоти — до 49% площі будівлі може належати іноземним власникам напряму, оформлення йде через Земельний департамент по всій країні. Коли квота вичерпана або йдеться про віллу на землі — доступний leasehold: зареєстрований договір оренди землі на 30 років із можливістю продовження. Детальний розбір двох форм — у статті leasehold чи freehold у Таїланді.
| Критерій | Таїланд | Португалія |
|---|---|---|
| Право для іноземця | Freehold у квоті 49% (кондо) або leasehold (вілла) | Повна власність без квоти й обмежень |
| Чи потрібна місцева компанія | Ні для freehold-кондо | Ні |
| Обмеження за географією | Немає квоти на землю під кондо поза будівлею | Практично немає (крім окремих прикордонних норм) |
| Додатковий бар’єр для нерезидента | Відсутній на рівні права власності | Плоский податок IMT 7,5% при купівлі (з травня 2026) |
| Єдиний національний реєстр | Так, Земельний департамент | Так, IRN (реєстрація) + AT (податки) |
Підсумок розділу: формально португальське право власності простіше і ширше тайського — жодної квоти, жодного leasehold. Але саме широкий доступ іноземців до житла став політичною мішенню на тлі житлової кризи у великих містах Португалії, і бар’єр для нерезидента там тепер вбудований не в право власності, а в податок на угоду. Тайська система з квотою і leasehold, навпаки, працює без змін уже багато років і залишається передбачуваним механізмом саме для курортного кондо-продукту, яким є Layan Verde і Layan Green Park.
4. Дохідність і моделі управління орендою
Спосіб отримання доходу на двох ринках влаштований принципово по-різному — і це впливає не лише на цифру дохідності, а й на обсяг роботи, яку інвестор бере на себе.
Таїланд. Основний інструмент на флагманських проєктах — rental pool: однотипні юніти об’єднуються в пул, керуюча компанія здає їх і розподіляє чистий прибуток за формулою, зазвичай 60% власнику / 40% КК. У Layan Verde і Layan Green Park це дає орієнтир ~8–10% річних чистими — цільовий показник, підтверджений працюючою експлуатацією зданої фази 1 Layan Green Park з 2024 року. Методику розрахунку своєї дохідності — у статті як рахувати ROI на Пхукеті.
Португалія. Стандартного галузевого rental pool із фіксованою формулою розподілу на ринку немає — управління зазвичай йде через локальне агентство чи платформу короткострокової оренди за окрему комісію, або власник здає житло сам. Для короткострокової оренди туристам обов’язкова ліцензія Alojamento Local (AL): з 2024 року право регулювати видачу ліцензій перейшло муніципалітетам (Decreto-Lei n.º 76/2024), які вправі вводити «зони стримування» — при досягненні 10% AL від житлового фонду району нові ліцензії AL призупиняються («абсолютне стримування»), при 5% вмикаються м’якші обмеження («відносне стримування»). Лісабон посилив зони у грудні 2025 року, Порту поки залишається доступнішим (райони на кшталт Боавішта, Кампанья, Лорделу). З 20 травня 2026 року діє регламент ЄС 2024/1028, що зобов’язує майданчики на кшталт Airbnb і Booking перевіряти номер ліцензії та знімати оголошення без неї.
| Параметр | Таїланд (флагманський пул) | Португалія (типовий юніт) |
|---|---|---|
| Модель управління | Rental pool КК забудовника | Локальний агент, платформа AL або самостійно |
| Формула розподілу | 60% власнику / 40% КК | Комісія з обороту, умови в кожного оператора свої |
| Чи потрібна ліцензія | Не окремо — частина проєкту забудовника | Так, Alojamento Local, з 2024–2026 рр. — зональні обмеження муніципалітету |
| Валова дохідність (орієнтир) | Закладена в цільові ~8–10% чистими | ~4,3–5% у середньому по країні; Лісабон слабший (~3,8–4,3%), Порту й Алгарве вищі (~5–8%) |
| Прозорість звітності | Звітність КК, перевірена історія пулу | Залежить від конкретного агента чи платформи |
Практичний висновок: на Пхукеті дохідність — це, як правило, готова формула в договорі з керуючою компанією забудовника з перевіреною історією виплат. У Португалії номінально вища валова дохідність майже ніде не сягає тайського орієнтира по чистій дохідності, а отримати її без додаткової ліцензії AL і з урахуванням зональних обмежень муніципалітету — окреме адміністративне завдання, яке на Пхукеті знято з інвестора за замовчуванням.
5. Податки, збори та витрати володіння
Португалія. З 25 травня 2026 року діє Decreto-Lei n.º 97/2026: покупець житлової нерухомості, який не є податковим резидентом Португалії, платить плоску ставку IMT 7,5% від вартості угоди — незалежно від ціни об’єкта. До цієї реформи діяла єдина прогресивна шкала IMT (0–7,5%) для всіх покупців незалежно від резидентства. Звільнення від плоскої ставки — якщо покупець стає податковим резидентом Португалії протягом 2 років після угоди, здає об’єкт за договором помірної довгострокової оренди або належить до пільгових категорій (наприклад, держслужбовці при виконанні обов’язків). Додатково сплачується гербовий збір (Imposto do Selo) — плоскі 0,8% від ціни або кадастрової вартості (VPT), залежно від того, що вище, для всіх покупців без винятку. Щорічний муніципальний податок на володіння — IMI, зазвичай 0,3–0,45% від VPT залежно від муніципалітету. При продажу — податок на приріст капіталу: з 2023 року нерезиденти отримують таке саме 50%-не звільнення від оподатковуваної бази, як і резиденти (оподатковується лише половина прибутку за прогресивною шкалою, прив’язаною до загальносвітового доходу декларанта для визначення ставки). Дохід від довгострокової оренди для нерезидента оподатковується окремою плоскою ставкою близько 25%.
Таїланд. Трансферний збір у Земельному департаменті при угоді (ділиться з продавцем за домовленістю), податок на дохід від оренди — зазвичай утримується у джерела для нерезидента, податок на приріст капіталу і спеціальний бізнес-податок при продажу раніше п’яти років володіння. У готових проєктах — щомісячний CAM fee за загальні зони (у Layan Verde — 85 THB/м² на місяць, у Layan Green Park — 75 THB/м² на місяць) і разовий sinking fund (850 і 650 THB/м² відповідно). Детальний розбір — у матеріалах податки на нерухомість у Таїланді і sinking fund і CAM.
| Стаття витрат | Таїланд (Пхукет) | Португалія |
|---|---|---|
| Податок/збір при купівлі | Трансферний збір Земельного департаменту | IMT: 7,5% плоско для нерезидента (з травня 2026) + гербовий збір 0,8% |
| Щорічний податок на об’єкт | Немає окремого податку на володіння (крім CAM/sinking fund) | IMI — 0,3–0,45% від кадастрової вартості (VPT) |
| Податок на дохід від оренди | Податок у джерела для нерезидента | Плоска ставка ~25% для нерезидента |
| Податок на приріст капіталу | Є при продажу, включно зі спецбізнес-податком до 5 років володіння | 50%-не звільнення від бази (з 2023 року — як у резидентів), решта — за прогресивною шкалою |
| Загальні зони / фонд ремонту | CAM fee + sinking fund (відомі заздалегідь із прайсу) | Не типово для окремих квартир поза кондомініумами; у житлових комплексах — condomínio fee за рішенням зборів |
Обидва ринки вимагають закладати витрати володіння в модель заздалегідь. Різниця в тому, що тайська структура витрат стандартизована на рівні проєкту і відома з прайсу ще до угоди, а португальська — розраховується індивідуально під статус резидентства покупця і може змінитися вже після купівлі: саме так сталося з IMT у травні 2026 року, коли правило змінилося для всіх нових угод нерезидентів одночасно.
6. Віза і громадянство через нерухомість
Це розділ із найрізкішою зміною за три роки — те, що раніше було головним аргументом Португалії, у 2026 році працює зовсім інакше.
Португалія. Маршрут «золотої візи» (ARI) через купівлю житлової нерухомості закритий з 7 жовтня 2023 року законом про житло «Mais Habitação». У 2026 році програма ARI ще діє, але тільки через інші канали: інвестиційні фонди (від €500 000, мінімум 5 років, без вкладень у житло, мінімум 60% капіталу — у компанії з головним офісом у Португалії), підтримка наукових досліджень (від €500 000), підтримка культури і спадщини (від €250 000), створення робочих місць і бізнес-інвестиції. Адмініструє програму міграційна агенція AIMA. Окремо від ARI існують візи під конкретний тип доходу: D7 — для тих, у кого є пасивний дохід (пенсія, рента, дивіденди) від €920 на місяць плюс підтверджені заощадження близько €11 040; D8 — для віддалених працівників з активним доходом від €3 680 на місяць. Жодна з них не пов’язана з купівлею нерухомості напряму. Ще різкіша зміна — з 19 травня 2026 року новий закон про громадянство (Lei Orgânica 1/2026) збільшив стандартний термін легального проживання перед натуралізацією з 5 до 10 років (для громадян ЄС і країн CPLP — до 7 років); заяви, подані до цієї дати, розглядаються ще за старим правилом.
Таїланд. Сама купівля кондо чи вілли ніколи не давала візи — використовується окрема лінійка інструментів: LTR — віза для заможних резидентів, пенсіонерів і віддалених фахівців із податковими пільгами на закордонний дохід (деталі — в огляді візи LTR); DTV — віза для «цифрових кочівників» на 5 років; класична пенсійна віза Non-O/O-A. Тайське громадянство через інвестиції законодавчо не передбачене в принципі — це не альтернативний маршрут, а відсутній.
| Параметр | Португалія у 2026 році | Таїланд |
|---|---|---|
| ВНП за купівлю житла | Закритий з жовтня 2023 року | Ніколи не існував |
| Альтернативні ARI-маршрути | Фонди від €500 000, наука, культура, бізнес | Не застосовно |
| Термін резидентства до громадянства | 10 років (7 років для ЄС/CPLP) з травня 2026 року | Громадянство через інвестиції не передбачене |
| Віза під дохід без купівлі об’єкта | D7 (пасивний дохід від €920/міс), D8 (від €3 680/міс) | LTR, DTV — за аналогічною логікою доходу/статусу |
| Підсумковий статус | Резидентство ЄС/Шенген, громадянство — через багато років | Довгострокова резидентська віза, не громадянство |
Практичний висновок: якщо п’ять років тому купівля квартири в Лісабоні була найкоротшим шляхом до паспорта ЄС, то у 2026 році це вже не так — нерухомість і міграційний статус у Португалії остаточно роз’єднані, а шлях до громадянства подовжився вдвічі. Таїланд у цьому сенсі чесніший до очікувань: нерухомість там ніколи не продавалася як дорога до громадянства, і з інвестора не знімають ілюзій заднім числом.
7. Валютний, макро- і регуляторний ризик
Це розділ, де різниця між ринками зміщується з площини «валюта» в площину «швидкість зміни правил».
Португалія. Євро — одна з провідних резервних валют світу, і класичної валютної кризи, як у Туреччині, тут немає. Але за 2023–2026 роки ринок пережив щонайменше чотири структурні реформи, кожна з яких напряму змінювала умови для іноземного власника нерухомості: закриття ARI через житло (жовтень 2023), скасування пільгового податкового режиму NHR (січень 2025), новий закон про громадянство зі збільшеним терміном резидентства (травень 2026) і плоска ставка IMT 7,5% для нерезидентів (травень 2026). Це і є регуляторний ризик — не втрата вартості активу, а зміна правил після входу в угоду. Є й природний фактор: Лісабон і південне узбережжя країни розташовані в зоні сейсмічної активності Азорсько-Гібралтарської системи розломів, а Велике лісабонське землетрус 1755 року (за оцінками — магнітудою 8,5–9) залишається еталонною ризик-подією регіону і підставою для суворих сейсмічних норм у сучасному будівництві.
Таїланд. Тайський бат історично стабільний до долара, а флагманські проєкти Пхукета номінують ціну і дохідність у доларах, знімаючи частину валютного ризику з інвестора вже на рівні договору. Базові правила володіння, оренди та оподаткування на острові не змінювалися роками — єдина актуальна зона уваги влади 2025–2026 років — номінальні тайські компанії, які використовують для обходу земельного законодавства; freehold-кондо в квоті 49% і прямий leasehold цього ризику не створюють. Пхукет розташований поза основними сейсмонебезпечними зонами регіону.
| Ризик-фактор | Таїланд (Пхукет) | Португалія |
|---|---|---|
| Валютна стабільність | Бат відносно стабільний до долара; ціни флагманів у USD | Євро стабільний як резервна валюта, курсовий ризик невеликий |
| Регуляторний ризик для іноземного власника | Низький — базові правила не змінювалися роками | Високий — 4 великі реформи за 2023–2026 рр. |
| Сейсмічний ризик | Острів поза основними сейсмонебезпечними зонами | Лісабон і південь країни — зона Азорсько-Гібралтарського розлому (землетрус 1755 р.) |
| Основний структурний ризик | Номінальні тайські компанії в обхід земельного законодавства | Швидко змінювані правила візи, громадянства і податків для нерезидентів |
Практичний висновок: інвестор, який обирає Португалію, повинен закладати в модель не лише ціну і дохідність, а й імовірність того, що правила візи, податку чи громадянства зміняться вже після купівлі — за останні три роки це відбувалося регулярно і без довгого перехідного періоду для нових угод.
8. Інфраструктура, логістика і якість життя
- Аеропорти й рейси. У Пхукета міжнародний аеропорт (HKT) із прямими рейсами до Європи, Азії та на Близький Схід, за 15–25 хвилин від західного узбережжя, включно з районом Лаян і Банг Тао. Португалію обслуговують три великі міжнародні аеропорти — Лісабон (LIS), Порту (OPO) і Фару (FAO) для Алгарве, із щільним сполученням по всій Європі завдяки членству країни в ЄС.
- Правовий статус у регіоні. Резидент Португалії пересувається по всьому Шенгену без візи — це перевага, якої в тайської довгострокової візи немає за визначенням: LTR і DTV дають право жити в Таїланді, але не відкривають сусідні країни автоматично.
- Клімат. Пхукет — тропіки з сухим і дощовим сезонами, купальний сезон збігається з високим туристичним. Португалія — середземноморський клімат на півдні (Алгарве) і прохолодніший атлантичний на півночі (Порту); високий сезон оренди коротший і помітно прив’язаний до літніх місяців, ніж на Пхукеті.
- Медицина і школи. На Пхукеті — мережа приватних клінік міжнародного рівня (Bangkok Hospital Phuket) і міжнародні школи за 20–25 хвилин від більшості курортних районів. У Португалії — державна система охорони здоров’я (SNS) плюс розвинена приватна медицина в Лісабоні та Порту, міжнародні школи сконцентровані в тих самих двох містах і в Алгарве.
- Вартість повсякденного життя. Обидва напрями помітно дешевші за північну Європу, але Португалія останніми роками наздоганяє за цінами на житло й оренду — зростання цін на житло на 17,8% рік до року на початку 2026 року тисне і на вартість оренди житла для самих резидентів, тоді як повсякденні витрати на Пхукеті зростають значно повільніше.
9. Пастки
- Вважати, що «золота віза Португалії» досі про нерухомість. З жовтня 2023 року це не так: маршрут через житло закритий, а збережені опції ARI (фонди, наука, культура) вимагають зовсім іншого типу інвестиції і не прив’язані до конкретної квартири.
- Планувати громадянство через 5 років резидентства. З 19 травня 2026 року стандартний термін — 10 років (7 для ЄС/CPLP); орієнтуватися на старі статті в інтернеті про «найшвидший паспорт ЄС» уже не можна.
- Не перевіряти зону AL за конкретною адресою. У Лісабоні при 10% AL від житлового фонду району нові ліцензії короткострокової оренди не видаються взагалі — дізнавайтесь статус зони до, а не після купівлі під здачу туристам.
- Орієнтуватися на старий режим NHR. Він скасований з 1 січня 2025 року; чинний IFICI розрахований на вузьке коло професій у науці та інноваціях і не звільняє від податку закордонні пенсії, як це робив NHR.
- Не перераховувати IMT за новим правилом. Плоскі 7,5% для нерезидента з травня 2026 року застосовуються незалежно від ціни об’єкта — це може виявитися помітно дорожче, ніж розрахунок за старою прогресивною шкалою, яким користуються застарілі калькулятори в мережі.
- Недооцінювати номінальні схеми в Таїланді. Володіння віллою через тайську компанію «для вигляду» — зона підвищеної уваги влади з 2025–2026 років; freehold-кондо в квоті і прямий leasehold цю проблему не створюють у принципі.
- Вірити в «гарантовану дохідність» без джерела. Формула 60/40 у тайських флагманських пулів — частина договору з перевіреною історією; середні відсотки по Португалії зі статей про ринок — статистика по країні загалом, а не гарантія для конкретної квартири.
10. Кейс: вибір між Таїландом і Португалією
Інвестор із бюджетом близько $300 тис. у 2022 році придивлявся квартиру в Лісабоні саме заради «золотої візи» і перспективи паспорта ЄС через 5 років. До 2026 року, повернувшись до ідеї, він виявив, що розрахунок більше не працює: маршрут ARI через нерухомість закритий з 2023 року, а альтернатива — вкладення від €500 000 в інвестфонд без права обрати конкретний об’єкт. Навіть якби він усе одно купив квартиру в Лісабоні просто як актив, за поточного статусу нерезидента йому довелося б заплатити IMT за плоскою ставкою 7,5% замість колишньої прогресивної шкали, здавати її без ліцензії AL було б не можна, а валова дохідність у місті — на нижній межі діапазону по країні, близько 4%.
Студія в Layan Green Park біля пляжу Лаян, навпаки, одразу входила в працюючий rental pool з формулою 60/40 і орієнтиром ~8–10% чистими в доларах, freehold оформлявся в межах квоти без створення компанії, а умови угоди не змінювалися з дати купівлі. Інвестор обрав Пхукет — не тому що Португалія перестала бути привабливою країною для життя, а тому що його метою були передбачувана дохідність і стабільні правила входу, а не гіпотетичний паспорт ЄС, заради якого довелося б чекати вдвічі довше, ніж він розраховував спочатку.
Висновок. Таїланд і Португалія — принципово різні пропозиції для інвестора у 2026 році. Португалія залишається країною ЄС із повною власністю для іноземця без квот, але за останні три роки втратила головну свою перевагу — швидкий шлях до резидентства і громадянства через нерухомість, а натомість отримала вищий податок на купівлю для нерезидента і зональні обмеження на туристичну оренду. Пхукет і, ширше, Таїланд — вибір для тих, кому важлива передбачувана доларова дохідність, готова формула чистого доходу в договорі з керуючою компанією і стабільність правил, що не змінювалися роками. Якщо порівняння цікаве ширше — у розборах Таїланд vs Дубай, Таїланд vs Балі і Таїланд vs Туреччина ті самі питання вирішені на інших парах ринків, а тема номінальних структур володіння в Таїланді детально розібрана в статті володіння віллою через тайську компанію.
Допоможу порівняти конкретні об’єкти на Пхукеті під ваш бюджет і мету, з розрахунком дохідності в калькуляторі ROI — або обговоримо стратегію через Layan Real Estate.
Підбір під вашу стратегію
Надсилаючи форму, ви погоджуєтесь із політикою конфіденційності.
